19 серпня –
Православні українці святкують Яблучний Спас
 . Православні християни святкують Преображення Господнє. Це одне із 12 найбільших християнських свят. У народі його ще називають Яблучний Спас.
Сьогодні свято нагадує людям про необхідність змінюватися духовно. У цей день святять яблука та іншу садовину нового врожаю і зустрічають осінь.
Відкривши учням, що Йому слід постраждати, бути вбитим і на третій день воскреснути, Христос завів трьох апостолів — Петра, Якова й Івана – на гору Фавор і преобразився перед ними: обличчя Його просяяло, як сонце, одяг зробився білим, як сніг. Преображення Христове супроводжувалося з'явою старозавітних пророків Мойсея й Ілії, які говорили з Ісусом про Його близький відхід. Усіх їх осінила світла хмарина, і з неї почувся голос: "Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!".
Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст.
Святкуванням Преображення Церква сповідує поєднання у Христі двох начал — людського і Божого. Преображення є поява Сина при свідченні Отця в Духові Святому, тобто одкровення всіх іпостасей Святої Трійці. Преображення полягало не у зміні Божественної природи Христа, але у з'яві Його Божества у природі людській. Відповідно до Івана Золотоустого, Преображення відбулося, "щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє Своє пришестя на хмарах у славі з ангелами".
Святкування Преображення триває 9 днів.
Освячення плодів
До особливостей свята Преображення Господня належить те, що цього дня, після святкового богослужіння, здійснюється освячення плодів.
Звичай освячувати плоди - давній. Підставою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 19 серпня було те, що на сході (зокрема, в Греції) до цього часу достигають плоди, найважливіші з яких, - колосся й виноград - приносяться в храм для благословення і на знак подяки Богові за отримання цих плодів для прожитку людини, а також завдяки прямому їх стосунку до таїнства Євхаристії, про що мовиться і в самій молитві, яка читається над "гроздієм".
У тих місцях, де виноград не росте або не визріває до цього часу, в свято Преображення Господня освячуються яблука. При цьому яблука, ніби замінюючи собою виноград, освячуються іншою молитвою - "На освячення початку овочів (плодів)".
Освячення плодів 19 серпня має ще й інше, таємничо-символічне значення, а саме: у події Преображення Господь показав той оновлений стан, у який вступило людське єство після Воскресіння Бога і вступлять в загальне воскресіння всі віруючі. Але оскільки в світ через людину увійшов гріх, прийшла в розлад у зв'язку з цим і природа, яка разом з людиною чекає оновлення через благословення Боже. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що в ній, як у суспільстві священному, все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.
Спаса – це день поминання мертвих родичів; за народньою міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса. Обжинковий вінок
Обрядова їжа – спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком.
За народним звичаєм до Спаса не їли яблук. Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди (див. Обжинки): святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують "Спасову бороду". До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а додому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, — "щоб не випадало з голови волосся". На Спас поминають померлих.
Обрядовою їжею на цей день є "шулики": замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом. Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш. Прийшов Спас – пішло літо від нас.
|
