КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО
ГоловнаРеєстрація Вхід
Ви увійшли як Гість • Група "Гості"Вітаю Вас, ГістьRSS
-Громадський Інформаційний Сайт - -
Меню сайту
Категорії розділу
Події [424]
Вибори [145]
Громада та влада [864]
Точка зору [235]
Право знати [1061]
Свобода слова [37]
Гарячий коментар [5]
Тут я живу [275]
Історія нашого краю [91]
Захисник [26]
Свята [720]
Здоров-Я [551]
Господар і Господарка [56]
Смакота [50]
Поради [141]
Рибалка та полювання [42]
Цікавинки [69]
Всячина [43]
Радіо онлайн
СЛУХАТИ ОНЛАЙН РАДІО
Наше опитування
Календар
«  Грудень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Друзі сайту

Корюківська ЗОШ І-ІІІ ст.№1.





Семеновка - наш город!

Статистика
Яндекс.Метрика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Архів записів
 


Головна » 2015 » Грудень » 8 » «За кого поручишся, за того помучишся» ! Або - Ще дещо стосовно договорів поруки
12:47
«За кого поручишся, за того помучишся» ! Або - Ще дещо стосовно договорів поруки

      «За кого поручишся, за того помучишся» !                       Або -  Ще дещо стосовно договорів поруки


.


      У  2012 року  сайт публікував статтю, присвячену договору поруки у кредитних правовідносинах –   Там розглядалася судова практика щодо припинення таких договорів, наприклад, у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя. На доповнення опублікованої у тій статті інформації варто звернути увагу відвідувачів сайту на ще деякі окремі моменти судової практики щодо договорів поруки.

 Продовжуючи «кредитну» тему, слід звернути увагу також і на договори поруки, що часто пов’язані з кредитними договорами. «За кого поручишся, за того помучишся» — це прислів’я ілюструє основне, що треба пам’ятати при укладенні договору поруки, — до поруки за боржника слід ставитися дуже розважливо, бо можна наразитися на чималі клопоти. І дуже часто саме так і відбувається. Якщо навіть не у більшості випадків…

А тим, хто вже таки потрапив у халепу поручительства слід знати, що за положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя. До такого припинення поручительства призводять такі зміни умов основного зобов’язання (без згоди поручителя!), які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Зокрема, це є: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

Таким чином, у зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, зокрема, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується, тобто, нібито само собою розуміється, а звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим, у такому разі, не є необхідним. Проте, це є теорія, яка навряд чи має право на реальне життя, в зв’язку з чим такі позовні вимоги все ж підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов’язків сторін (статті 3, 12 — 15, 20 ЦК України, статті 3 — 5, 11, 15, 31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов’язання за договором поруки, передбаченого частиною першою статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена). Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правовою захисту, не заборонений законом.

Також слід знати, що згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

 За практикою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і адміністративних справ, згідно з листом ВССУ від 27.09.2012 № 10-1393/0/4-12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»     Це  публікація  2012 року.  

                      Ще дещо стосовно договорів поруки

   За ці роки дещо відбулися зміни в Законодавстві і судовій практиці.  Зокрема, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2013 р. у своїй постанові в справі № 6-172цс121 ще раз визначила, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. В цій постанові Судова палата конкретно визначила, що збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі:
підвищення розміру процентів;
відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами;
установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

У зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком.
Але у своїй постанові від 16 жовтня 2012 року у справі № 3-45гс12 Судова палата ВСУ зазначила, що у разі якщо поручитель при укладенні договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки на підставі ст. 559 ЦК.

При цьому, слід мати на увазі, що відповідно до постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 червня 2013 р. у справі № 6-43цс13, згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності повинна бути очевидною й наданою в спосіб, передбачений договором поруки.
**************

Також, у відповідності до постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13 лютого 2013 р. у справі № 6-3цс13, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

*************

Окрім того, у вже згаданій постанові від 16 жовтня 2012 року у справі № 3-45гс12 ВСУ також визначив, що, іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов’язання. Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки норми ст. 559 ЦК щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами § 6 гл. 49 ЦК та Законом України від 5 червня 2003 р. № 898-IV «Про іпотеку».

                                                                     Джерело  інтернет

Категорія: Право знати | Переглядів: 597 | Додав: VLAS-KOR | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО © 2024
Форма входу
Логін:
Пароль:
Переклад Сайту


Пошук
Ми ВКонтакті
Наша кнопка
Її код
Code
<a href=" http://korjukivka-sity.at.ua/"target=_blank><img src=" http://korjukivka-sity.at.ua/knopka_sajta.gif"border="0" title=" Громадський сайт міста Корюківка " width=137 height=50></a>
Погода
Корюковка 

Телефонний довідник Корюківського району

Найближчі свят
Праздники Украины
Гороскоп
Loading...
Гімн України