КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО
ГоловнаРеєстрація Вхід
Ви увійшли як Гість • Група "Гості"Вітаю Вас, ГістьRSS
-Громадський Інформаційний Сайт - -
Меню сайту
Категорії розділу
Події [368]
Вибори [111]
Громада та влада [536]
Точка зору [195]
Право знати [805]
Свобода слова [35]
Гарячий коментар [4]
Тут я живу [226]
Історія нашого краю [57]
Захисник [26]
Свята [501]
Здоров-Я [483]
Господар і Господарка [46]
Смакота [49]
Поради [127]
Рибалка та полювання [22]
Цікавинки [68]
Всячина [37]
Радіо онлайн
СЛУХАТИ ОНЛАЙН РАДІО
Наше опитування
Календар
«  Січень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Друзі сайту

Корюківська ЗОШ І-ІІІ ст.№1.




Холминський Будинок творчості



Семеновка - наш город!

Статистика
Яндекс.Метрика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Архів записів
 


Головна » 2015 » Січень » 19 » Водохреща - або ж Йордан
06:52
Водохреща - або ж Йордан

                  Водохреща - або ж Йордан  

.

   Хрещення — це свято, яке є одним з головних у християнстві. Воно було і залишається одним з найулюбленіших в нашій країні. Дата святкування — 19 січня, а напередодні віруючі відзначають Водохресний Святвечір (другий святий вечір). Здавна відомо, що Іван Хреститель охрестив народ в Йордані, чим закликав всіх до покаяння й очищення душі від гріхів. Ісус у віці 30 років, будучи безгрішним, перший прийняв хрещення, освятивши при цьому собою річку Йордан. На честь цієї події свято і було названо Хрещенням, а в народі його називають Йорданом (Ордань). Цей же день примітний святом Богоявлення. 

Водохреще - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. Церква розглядає Хрещення Господнє як "свято просвіти" народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини.

Хрещенню притаманні свої традиції

  За день до Водохреща віруючі постять, а 18 січня відзначають Водохресний Вечір. Існує звичай для всієї родини, як і на Різдво, збиратися за столом. На вечерю готують пісні страви, кутю та узвар. Головна традиція свята — водосвяття. В день Хрещення святять воду у всіх церквах, а також освяченню підлягають всі джерела води, такі як річки, ставки та озера, — в них прорубується ополонка, в яку священнослужителі опускають хрест.

Існує повір'я, що свята вода очищає і зцілює. Тому люди стають в чергу, щоб запастися святою водою на цілий рік. Якщо бути присутнім на ритуалі освітлення води, то можна здобути зцілення своїх недуг. За хрещенською водою можна прийти і після свята або набрати її зі звичайного джерела, бо, за переказами, в водохресну ніч навіть проста вода має цілющу силу…

Кульмінаційний момент церковного свята Ордані — занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважалась освяченою. За давньою традицією, ця церемонія відбувалась під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні з льо­ду вирубували великий хрест, пробивали ополонку. У Чернівцях у р. Прут віруючи кожен рік занурюються у крижану воду.

  Крім ікон і церковних корогов учасники цих процесій несли запалені «трійці».— три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стрілкнмноіо з pyшниць. Одночасно у небі підкидали го-лубів, попередньо прикрашаючи стрічками з кольорового паперу. Поява цих птах на Ордані мала символізувати «дух божого», який, за євангельською легендою нібито сходив, а образі голуба з небес на міфічного Христа під час хрещення. 

Водохресне купання

В день Хрещення віруючі бажають викупатися в ополонці — щоб вилікуватися від недуг. Традиція купання на Хрещення є у всіх християнських країнах. Священики та віряни йдуть до заздалегідь прорубаної ополонки, яка у них асоціюються з річкою Йордан. Після того, як отець освятить воду в ополонці, триразово занурюючи хрест, запалюючи вогонь і читаючи молитву, бажаючі занурюються у воду з головою три рази, хрестячись і вимовляючи молитву.  До речі, є повір'я, що в студеній хрещенській воді неможливо застудитися. Тому купаються навіть діти.

Сенс обряду

   Сенс обряду в тому, що віруючі готові піти за Христом, приймаючи хрещення і християнську віру. Він виключно добровільний, оскільки немає жодного обов'язку занурюватися в холодну воду. Прийняття причастя в водохресний день вже буде доказом любові до Господа. Перекази говорять, що, коли Ісус прийняв хрещення, з небес в образі голуба зійшов до нього Святий Дух. Тому свято за звичаєм закінчується випусканням голубів.

     Після Водохреща в українському селі розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Зимові свята у народно-побутовому календарі завжди були та лишаються часом веселощів і дозвілля. 
Велике освячення води завершувалося зануренням у воду срібного хреста. Після цього священик окроплював всіх присутніх та воду, яку люди принесли з собою. Матері змочували дітям лоба – «щоб мудра була голова», очі – «щоб добре бачили», вуха – «щоб чули тільки гарні слова».

Дівчата намагалися чимшвидше прибігти з наповненими водою посудинами додому, щоб судилася щаслива доля — якнайшвидше заміжжя. Вони ж вмивалися нею, вкинувши попередньо в посудину з водою гілку калини або коралеве намисто, з надією, що стануть ще вродливішими.

А ще колись вірили, що після освячення води вся нечиста сила вистрибує з неї та мерзне на берегах, аж поки жінки не забруднять воду пранням.
 
Принісши додому посудину з освяченою водою, господиня давала усій родині покуштувати цієї святині, а потім домочадці, розвівши її з хатньою водою, вмивалися.

Трішки води ставили у стебник для бджіл, а в теплу пору року виставляли її посеред пасіки. Використовували хрещенську воду і на початку весняних посівів та під час отелення корів. Певну кількість хрещенської води відливали в пляшечку й зберігали протягом року на покуті біля ікон.

Посвячену воду і дотепер вживають при внутрішніх хворобах, змазують хворі місця на тілі, лікують дитячий переляк та окроплюють породіль після пологів. Зберігають її, як і колись, біля образів у скляному посуді.

У центральних і східних районах України на Водохреща найсміливіші чоловіки, парубки та жінки стрибають в ополонку, бо вірять, що це купання захистить від усіх хвороб протягом року.

Як на Різдво та Новий рік, на Водохреща колись спостерігали за погодою і намагалися спрогнозувати врожай:
Удень йде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, в обід – середньої, а ввечері – для пізньої;
Якщо на Водохреща зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди;
Коли на Водохреща дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!».

20 січня – останній день новорічних свят

   Наступного дня після Водохреща – 20 січня – вшановується Іоанн Хреститель (Іван Предтеча).

З цього часу вже переходять до звичайного трудового ритму. Колись господині діставали свої починки (полотно, нитки), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, «щоб лихий ниток не плутав».

І все ж, на Предтечу хоч люди й готувалися до господарських справ, важливу роботу не розпочинали. Це був, свого роду, ритуальний перехід, а тому й казали: «Прийшов Предтеча і забрав свята на плечі».

Категорія: Свята | Переглядів: 441 | Додав: VLAS-KOR | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО © 2017
Форма входу
Логін:
Пароль:
Переклад Сайту


Пошук
Ми ВКонтакті
Наша кнопка
Її код
Code
<a href=" http://korjukivka-sity.at.ua/"target=_blank><img src=" http://korjukivka-sity.at.ua/knopka_sajta.gif"border="0" title=" Громадський сайт міста Корюківка " width=137 height=50></a>
Погода
Корюковка 

Телефонний довідник Корюківського району

Найближчі свят
Праздники Украины
Гороскоп
Loading...
Гімн України