.Небайдужий корюківчанин, пенсіонер Петро Лось, розповів газетяру, що проїжджав 2 квітня вулицею Дудка і побачив, як біля будинку №11 кілька містян жваво обговорювали якусь подію. Виявилося, що в одинадцятому будинку, де проживає двоє інвалідів Рудих, Петро та Інна, майже по коліна весняної води. І в дворі – тече річка.

  Руді та їхні родичі зверталися того дня уранці до страхової компанії «Оранта», мовляв, допоможіть. Відразу про підтримку нічого не почули. А вони ж понад 40 років страхували майно і будинок. Та вже о дванадцятій годині до будинку під’їхав начальник Корюківського відділення СК «Оранта» Олександр Авраменко зі своїм працівником. Оглянули затоплену будівлю. Зафіксували цей факт. «3-4 квітня прийде до нас родина Рудих, – каже Олександр Олександрович, – напише заяву, складе відповідні документи, що стосуються стихійного лиха. До них долучимо інші необхідні. Відправлятимемо їх у Чернігів на страхове відшкодування».
   З тієї ж вулиці від людей надійшли повідомлення про надзвичайну ситуацію до корюківських рятувальників і працівників міськради, які прибули досить оперативно. Зробили відповідний опис, обіцяли підтримку. На місце стихійного лиха привезли помпу. За перші години відкачали багато води з двору родини Рудих. А взагалі, рятувальні роботи тут тривали майже сім годин. Справилися, повідомив Віталій Омеляненко, начальник одного з державних підрозділів корюківських рятувальників. Та затоплювало будинки не тільки по одній вулиці. Рятувальники і працівники комунальних служб міськради цього дня активно відкачували весняну воду на вулиці Соборній, каже перший заступник голови міськради Олександр Савченко. А третього квітня прийшла вона до будинку №25 по вулиці Кошового. І вже тут з десятої години запрацювала помпа, щоб порятувати майно громадян. Її було сантиметрів сорок – до будинку без чобіт не можна було дійти. Тут теж працювали рятувальники і працівники одного з комунальних підприємств міськради.
   Містяни повідомили, що 2 квітня затопило вулицю Єсеніна. Люди на роботу добиралися автомобілями, мототехнікою, а в кого їх не було, то вдягали гумові чоботи. Щоб порятувати жителів, працівники міськради розпорядилися відкрити шлюзи на вулиці Миру. Багато води зійшло. 3 квітня редакція виїжджала і туди. На десяту годину значна частина води покинула вулицю, але ще стояла на в’їзді, та глибина її поступово зменшувалася. 2 квітня було піком водопілля, і вже у другій половині дня та за ніч на притоці Бречі, яка перетинає вулицю Бульварну, рівень води упав на 40 сантиметрів.

  Проте, цього ж дня від води згаданої притоки затопило містки у парку за автостанцією. Її від талих снігів було так багато, що не можна було пройти до майданчика дискотеки. Річка розлилася по кількох асфальтованих доріжках, на ігрових майданчиках, біля торгових літніх точок. Другого числа рівень талих вод був дуже високим на верхньому ставку міста. Значну їх частину вдалося скинути через шлюзи у нижній ставок. Підсумовуючи, Олександр Савченко каже, що «кожен працівник міськради отримав багатенько дзвінків, які стосувалися стихійного лиха. Та ми не відсиджувалися у кабінетах, а були біля людей, яких зачепила біда». І дійсно, торік міськрада закупила три помпи для пожежних автомобілів, які дуже допомогли у відкачуванні «весняної гості» з подвір’ів корюківчан, від їх будинків. Загалом усі працювали злагоджено, реагували на звернення оперативно.