Головна » 2011 » Лютий » 14 » День Святого Валентина - даруйте не троянди, а любов!
01:33 День Святого Валентина - даруйте не троянди, а любов! |
День Святого Валентина - даруйте не троянди, а любов!
День Святого Валентина одержав свою назву ще в IV столітті. Але й раніше, у часи Древнього Риму, 14 лютого вшановували богиню Юнону, покровительку родини, шлюбу й жінок. Чоловіки в цей день дарували квіти дружинам. Напевно, звідси і йде звичай дарувати квіти в День Святого Валентина. А в ніч на 15 лютого в римлян починалися луперкалії – свята на честь бога Фавна.
Тут уже зовсім не мало ніякого значення, перебувають люди в шлюбі чи ні. Дівчата опускали шматочки пергаменту зі своїми іменами у вазу, звідки їх потім по черзі витягали юнаки (як тягнуть жереб). На час луперкаліїв дівчина і юнак, який витягав пергамент з її іменем із вази, ставали чоловіком і дружиною. А потім – уже як виходило.
Три варіанти однієї легенди
Загалом, у свята закоханих, який ми справляємо зараз, давнє історичне коріння. Але Днем Святого Валентина він став, як говорить легенда, завдяки християнському мученикові Валентину з міста Терні (це місто перебуває в італійській провінції Умбрія). Валентин, що жив у третьому столітті, був одним з перших християнських проповідників. Одного разу він приїхав у Рим, де позбавив від горба сина відомого оратора Катона. Під враженням цього не тільки родина Катона, але й деякі інші жителі міста, включаючи сина префекта, прийняли християнство. Після чого префект наказав стратити Валентина. Стратили його саме 14 лютого (не то в 209, не то в 270 році).
Є й інша легенда. Згідно з нею, Валентину наказав відрубати голову не якийсь там префект, а сам імператор Клавдій. Нібито імператор доручив своєму радникові Астеріусу провести із християнським проповідником виховну бесіду, щоб той відмовився від своєї віри. Але все вийшло навпаки: після того, як Валентин повернув зір сліпої дочки Астеріуса, радник сам хрестився. А дочка й Валентин до того ж полюбили один одного, і напередодні страти Валентин послав їй ніжний прощальний лист. Звідси – сьогоднішній звичай посилати в День Святого Валентина листи й вітальні листівки із сердечками.
Існує ще й третій варіант історичної легенди. Версія номер три: аскет Валентин жінками зовсім не цікавився й любив не їх, а винятково Господа Бога, і будучи єпископом Терні, вінчав закоханих по християнському обряду. Вінчав таємно, тому що римляни це забороняли. За віру (а не за любов) Валентин зрештою і постраждав.
Як би там не було, але Святомученика Валентина церква канонізувала вже десь у четвертому столітті. Втім, "патроном" закоханих він став набагато пізніше – в середні століття. А доти вважався заступником молоді, мандрівників, бджолярів і хворих на епілепсією. Так що всі легенди про нього, у яких мова йде про любов, швидше за все, далекі від реальності.
Але яке це має значення сьогодні, коли ім'я Святого Валентина міцно пов'язане з любов'ю й закоханими, а любовні послання, яких так багато в цей день, ледве чи не в усьому світі називають "валентинками"?
Не в грошах щастя
Вперше День Святого Валентина як свято закоханих стали святкувати близько п'ятисот років тому в Англії й Шотландії. В "Гамлеті" Шекспіра, наприклад, Офелія співає: "Завтра – день Святого Валентина...". Більш як п'ятнадцять мільйонів "валентинок" посилають щороку своїм коханим англійці. Німці й італійці віддають перевагу квітам – в основному трояндам. Бельгійці вручають шоколадки у вигляді сердечка. Французи дарують краватки (чоловікам), парфуми й прикраси — жінкам.
Є й більш дешеві способи зробити вашій коханій (або вашому коханому) приємне. Свіжі булочки в Німеччині купують ранком, до сніданку, ледве чи не в кожній другій родині. Нічого незвичайного в цьому немає. Але одному з гамбурзьких булочників спала на думку геніальна ідея: він став пекти в День Святого Валентина булочки у вигляді сердечка. Їх популярність виявилася так велика, що прикладом колеги скористалися тисячі німецьких пекарів.
Чим порадувати кохану людину в День Всіх Закоханих? Цим питанням задаються рік у рік мільйони чоловіків і жінок. Але американські дослідники дійшли висновку, що якщо будеш дарувати подарунок "по необхідності", краще нічого не дарувати. За їхніми словами, необдумані подарунки свідчать про неуважність і не роблять нікого щасливим. При цьому вартість подарунка не має значення.
Феличіта Гейне (Felicitas Heyne), один з найвідоміших сімейних терапевтів Німеччини, рекомендує дарувати такі подарунки, які відображали б тісний зв'язок і згуртованість закоханих. "Спільно пережиті пригоди є однією з основних складових щасливих любовних відносин, - говорить вона. - Подарувавши незабутню спільну пригоду, ви даруєте одночасно й незабутній любовний спогад, яких зберігається довше будь-яких квітів".
День Святого Валентина давно вже став традиційним святом закоханих. І нехай скептики говорять про його чисто комерційне коріння, однаково це – свято. І, само собою зрозуміло, треба дарувати подарунки.
|
|
Категорія: Свята |
Переглядів: 882 |
Додав: Admin
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
