Чернігівщина попрощалася із загиблим  на  Донбасі міліціонером Олегом Науменком

                                                                                              ФОТОрепортаж

.

   11 березня рідні, побратими і колеги по службі провели в останню путь помічника оперативного чергового Корюківського райвідділу внутрішніх справ сержанта міліції Науменка Олега Геннадійовича. Міліціонер загинув у зоні проведення АТО, де виконував бойові завдання у складі зведеного загону УМВС України в Чернігівській області.

   15 лютого під час обстрілу блокпосту російсько-терористичними військами біля Чорнухиного Луганської області Олег Науменко отримав осколкові вогнепальні поранення і був доставлений до військово-польового шпиталю поблизу Дебальцевого Донецької області...
     Увесь цей час керівництвом УМВС проводилися пошуки зниклого міліціонера...    10 березня тіло загиблого міліціонера впізнала його дружина...  . Олег загинув у 26 років від множинних вогнепальних поранень в груди.

       Пам'ять про нього назавжди залишиться в серцях співробітників органів внутрішніх справ.     Словами важко загоїти на серці страшну рану від втрати побратима. У цей скорботний час поділяємо біль і сумуємо разом з родиною загиблого. Світла пам'ять Герою, царство йому небесне... 

   

           У Холмах завтра - день жалоби

     Корюківщина втратила ще одного свого сина-захисника. 

.

 В зоні проведення АТО під час виконання військового обов’язку загинув сержант міліції Корюківського РВ УМВС, уродженець смт. Холми Науменко Олег Генадійович.

Церемонія прощання з загиблим розпочнеться 11 березня з 12.00 год. (смт. Холми, вул. Дачна 46) 

З метою вшанування пам’яті загиблого в селищі Холми 11 березня 2015 року оголошено днем жалоби.

                                                                Андрій НАВРОДСЬКИЙ

  

                  ВІЧНА  ПАМ`ЯТЬ  ГЕРОЮ

 Боєць зведеного загону міліції працівник Корюківського РВ УМВС в Чернігівській області сержант міліції Науменко Олег Геннадійович 1989р.н., який 15 лютого був поранений у спину в Чорнухине і доставлений бійцями 128 гірсько-піхотної бригади у шпиталь в Дебальцеве, зараз повертається на рідну землю вантажем 200. Кого звинувачувати в цій проклятій війні? Як жити далі матері, дружині та маленькій донечці?

    В чому винні ми, прості люди, чому наші близкі та рідні повинні страждати? На ці та інші питання ми не знайдемо відповіді. Всі звикли мовчати до тих пір, поки трагедія не торкнеться нас самих.

    Я не спілкувалася з цією людиною особисто, але зараз я розумію, що кожен з нас повинен віддати йому честь. Це саме найменше, що ми можемо зробити для нього, за його МУЖНІСТЬ, ВІДВАЖНІСТЬ, СМІЛИВІСТЬ І НЕ БАЙДУЖІСТЬ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. Звичайно вдома його зустрінуть з почестями, як справжнього ГЕРОЯ, але ЛЮДИНУ ВЖЕ НЕ ПОВЕРНУТИ. ВІЧНА ПАМ`ЯТЬ ГЕРОЮ...

                    Юлія  Варення ( Костюк)