Які податки заплатять українці в 2015 році?
 .
Замість обіцяної лібералізації уряд у новому році збільшив податкове навантаження на населення, компенсувавши це «косметичними» поліпшеннями. Кабінет міністрів націлився залучити до державного бюджету в 2015 р. 475,9 млрд грн доходів. Це на 98,1 млрд грн, або на чверть більше, ніж було передбачено на 2014 р. За останні три роки жоден з урядів не ставив перед собою таких амбіційних цілей по збільшенню надходжень до держбюджету.За задумом прем’єр-міністра А. Яценюка, реалізувати ці амбіції в умовах четвертого року економічного спаду й війни на Донбасі допоможе податкова реформа. Завдяки реформі, розраховують у Мінфіні, податкові надходження до держбюджету виростуть на 22%. Щоправда, заплатити за ці уливання у державну скарбницю доведеться населенню, що відчує помітне збільшення податкового навантаження в новому році. Хоча найбільш одіозні пропозиції Кабміну зникли після доробки податкової реформи парламентськими комітетами, але прийнятий 28 грудня закон зі змінами до Податкового кодексу обіцяє українцям важкий рік із затягнутими поясами.
Робочі доходи
За 2014 р. середня зарплата українців виросла лише на 6,9%, що навіть не компенсувало ріст цін на 22%, і фактично скоротилася вдвічі при перерахуванні в долари. Проте, особливі надії по наповненню бюджету Кабмін покладає на податок на доходи физосіб (ПДФО). Дотепер ставки ПДФО становили 15 % для доходів у розмірі до 10 мінімальних заробітних плат (МЗП — 12,18 тис. грн на сьогоднішній день) і 17 % — для інших. З нового року вони залишилися на рівні 15% для одержувачів зарплат до 10 МЗП і виросли до 20 % для інших. При цьому паралельно українці продовжать виплачувати 1,5%-ний військовий збір, яким обкладаються й зарплата, і відпускні, і лікарняні, і премії.
Хоча формально така реформа підсилює податкове навантаження на доходи населення, не багато хто відчує це на практиці, уважає експерт ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Ілля Несходовський. За його словами, дев’ять із десяти українців одержують зарплату меншу, ніж 12,18 тис. грн, і для них навантаження залишиться тим самим. За даними Держстату, середня офіційна зарплата в країні сьогодні становить лише 3,5 тис. грн.
Більшою мірою українцям варто побоюватися введення контролю над видатками й доходами населення, що мав би, за розрахунками Кабміну, змусити громадян легалізувати доходи. Уряд пропонував всім громадянам, що володіють активами на суму понад 200 тис. грн, в 2015 р. пройти «нульове» декларування своїх коштів і майна. Формально цей крок повинен був би стати добровільним, але в дійсності він був би, скоріше, добровільно-примусовим. Усі, хто повністю задекларували б доходи й майно, одержали б своєрідну податкову амністію. А ті, хто волів би приховати від податківців великі активи, були б змушені в майбутньому заплатити 30%-ний податок на видатки, що перевищують доходи. Але парламентарії відмовилися від цієї найбільш спірної частини реформи ПДФО. Однак до 1 березня 2015 р. уряд обіцяє підготувати новий законопроект щодо «нульового декларування».
Подарунок для обраних
Примітно, що підвищення ПДФО уряд аргументував необхідністю компенсувати для бюджету зниження єдиного соціального внеску, яке потрібно провести для детінізації зарплат. Але в дійсності, відзначає Несходовський, затверджене парламентом зниження ЄСВ виявилося досить неоднозначним і навряд чи що реально послабляє податкове навантаження на фонд оплати праці. Із січня до нинішньої ставки ЄСВ в 41% почав застосовуватися понижувальний коефіцієнт 0,4, тобто ставка знизилася до 16%. Але скористатися такою можливістю зможуть лише ті компанії, які виконують ряд умов. Так, база нарахування для таких компаній повинна в 2,5 рази перевищувати середній показник нарахування ЄСВ за 2014 р., середня зарплата на підприємстві повинна збільшитися мінімум на 30% у порівнянні з 2014 р. Крім того, середній платіж на одного застрахованого співробітника після застосування коефіцієнта повинен скласти не менш 700 грн, а середня зарплата повинна становити не менш трьох МЗП, або 3654 грн.
Такі критерії, розповідає виконавчий директор » CASE-Україна» Дмитро Боярчук, відсікають компанії, які вже виплачують «білу» зарплату, і залишають стимул тільки для тих, які виходять із тіні. По-перше, розраховувати на знижений ЄСВ не зможуть компанії з низькою офіційною зарплатою. Для платежу ЄСВ в 700 грн середня зарплата повинна бути не нижче 4,4 тис. грн. А зараз середня зарплата в країні, як уже згадувалося, становить 3,5 тис грн. «Якщо в Києві зарплати в середньому досягають 8-10 тис. грн, те в регіонах лише окремі підприємства виплачують суми більше 4 тис. грн», — відзначає Боярчук. По-друге, під зниження внеску не попадають компанії, які й так тривалий час платили співробітникам високу «білу» зарплату і яким не по кишені зараз, в умовах економічного спаду, підвищувати й без того високі зарплати на 30%, щоб заощадити на ЄСВ.
Кабмін воліє прибрати подібні умови з фінансових міркувань. За підрахунками Несходовського, зменшення ЄСВ без виставляння будь яких умов призвело б до недонадходження в Пенсійний фонд порядку 90 млрд грн. «Тому вводиться цей перехідний період для початку процесу детінізації. З наступного року передбачається безумовне зниження ЄСВ», — відзначає експерт.
Банківські бонуси
Одночасно зі збільшенням навантаження на фонд оплати праці Кабмін наполіг на підвищенні податку на пасивні доходи фізосіб. Із серпня відсотки по депозитах, роялті й інші пасивні доходи обкладаються податком в 15%. А з нового року, як уточнив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк 28 грудня парламенту, податок на відсотки на депозити, роялті й інвестиційний прибуток виросли до 20%. Для дивідендів, які будуть виплачені компаніями, що одержали прибуток, ставка податку складе 5%, а для дивідендів збиткових компаній — 20%.
З одного боку, підвищення ставки податку навряд чи істотно відіб’ється на прагненні українців нести гроші в банки. За нинішніми ставками, приміром, по гривневих депозитах більше 20% річних податківці будуть одержувати не менш 4%, нарахованих на розмір внеску протягом року. «Торік відтік депозитів (59,5 млрд грн депозитів у нацвалюті й 9,1 млрд дол. в інвалюті за січень-листопад 2014 г., по даним НБУ, — ред.) був зв’язаний не із введенням податку на пасивні доходи, а з побоюваннями населення відносно падіння банків, — пояснює старший аналітик Міжнародного центра перспективних досліджень Олександр Жолудь. — В 2015 р. відтік або приплив внесків також буде залежати не від рівня процентних ставок, а від довіри українців до тих або інших банок».
Але з іншого боку, підвищення ставки податку на депозити може утруднити для банків зниження процентних ставок по кредитах. Щоправда, тільки в цьому випадку, якщо фінустанови піднімуть ставки по депозитах, щоб після сплати підвищеного податку на пасивні доходи вони залишилися порівнянні з нинішніми. Тоді вартість ресурсів для банків стане вище й, відповідно, вони не зможуть використовувати ці кошти на більш дешеві кредити. Але, на думку Жолудя, в умовах рецесії й неможливості конкурувати за допомогою процентних ставок банки, скоріше, відмовляться від підвищення ставок по депозитах і знизять фактичну ставку по депозитах, яку вкладники одержують після сплати податку.
Дах над головою
Кабмін також має намір вичавити якнайбільше із власності населення — квартир, автомобілів і різних предметів розкоші. Так, дотепер українці платили 1% МЗП, або 12,18 грн за 1 кв. м, якщо площа квартири не перевищувала 240 кв. м (для квартир) або площа будинку 500 кв. м. В інших випадках ставка податку становила 2,7% МЗП, або 32,89 грн за 1 кв. м. Тепер розмір податку на нерухомість будуть установлювати місцеві органи влади, у бюджети яких і будуть направлятися надходження від цього податку. Зі своєї сторони Кабмін і парламент прописали в Податковому кодексі тільки максимальну ставку в розмірі 2% МЗП, або 24,36 грн за 1 кв. м.
Також уряд знизив удвічі мінімальний поріг нарахування податку на нерухомість. Дотепер від сплати податку звільнялися площі квартир до 120 кв. м і площі будинку до 250 кв. м. Тепер же не обкладаються податком до 60 кв. м для квартири й до 120 кв. м для будинку. А якщо людина володіє більше, ніж одним об’єктом нерухомості, він звільняється від оподатковування, якщо сукупна житлова площа об’єктів не перевищує 180 кв. м (замість 370 кв. м за старими правилами). Втім, місцеві ради будуть вправі самостійно зсувати й граничні значення площі, починаючи з яких нерухомість обкладається податком.
На практиці оплачуватися буде не вся площа квартири або будинку, а тільки різниця між його площею й неоподатковуваним мінімумом, пояснює Несходовський. Інакше кажучи, якщо квартира має площу 70 кв. м, обкладатися податком буде тільки частина в 10 кв. м. Незважаючи на те, що новий поріг виявився вдвічі нижче діючого, а виходить, сплачувати податок доведеться більшому числу людей, його остаточну редакцію можна назвати своєрідною поступкою з боку Кабміну. Адже в первісній редакції реформи не було ніякого мінімального порога, що давало можливість обкладати податком будь-яку житлоплощу.
Табу на розкіш
Одночасний уряд розширив навантаження на власників автомобілів. Незважаючи на те що в усьому світі заведено обкладати машини податком залежно від потужності двигуна, уряд зберіг, як критерій для оподатковування, обсяг двигуна, розповідає Несходовский. При цьому Кабмін збільшив навантаження на власників машин з найбільшим літражем. Тепер, уточнює Боярчук, власники автомобілів, що не старше п’яти років, з бензиновим або дизельним двигуном обсягом від 3 000 куб. см. будуть щорічно платити державі 25 тис. грн. Під цей податок, за оцінками Мінфіну, потраплять 17,3 тис. авто, у той час як в Україні налічується 1,3 млн. машин. Крім того, залежно від обсягу двигуна й строку експлуатації збільшиться акцизний збір на легкові автомобілі. Як компенсація росту податкового навантаження на автомобілістів уряд скасував збір за першу реєстрацію автомобіля, що залежно від обсягу двигуна становив від 3,82 до 69,99 грн. за 100 куб. см.
Автовиробники й дилери вже «у передчутті» нового обвалу продажів у зв’язку із цим нововведенням. В 2014 р. український ринок нових легкових авто й так обвалився в 2,2 рази, підрахували в асоціації «Укравтопром». За рік було продано всього 97,02 тис. од. — мінімально з 2002 р. Поточний рік обіцяє поставити ще один антирекорд. «Анонсовані фіскальна політика держави й нові хвилі мобілізації при збереженні високого ступеня загрози поновлення активних бойових дій на сході країни навряд чи поліпшать споживчі настрої українців у наступному році», — думають в «Укравтопромі».
Не вдасться уникнути уваги фіскалів і до інших предметів розкоші — дорогих прикрас, предметів мистецтва, дизайнерського одягу, тощо. Хоча в оновленому Податковому кодексі Кабмін не встиг приділити їм увагу, незабаром настане і їхня черга. «Уряд повинний підготувати й внести на розгляд парламенту в найбільш короткий термін (перший квартал поточного року) законопроект про додаткове введення до складу податку на майно податку на предмети розкоші», — пообіцяв Яценюк парламентаріям під час затвердження виправлень до Податкового кодексу.
Олександра Петрик, спеціально для 112.ua
|
