«Введення адміністративного збору у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно»

.

05 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015, у зв’язку з яким внесено ряд змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV, зокрема, важливим питанням є запровадження диференційованого підходу до визначення розміру адміністративного збору, що залежить від площі об’єкта нерухомого майна, права на який заявлені до державної реєстрації, а також від того, заявником є фізична чи юридична особа.

Розмір адміністративного збору визначається у процентному відношенні до мінімальної заробітної плати, яка, згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» складає з 01 січня — 1218 гривень; з 01 грудня — 1378 гривень.

Також, при проведенні державної реєстрації прав заявник, окрім адміністративного збору, сплачує кошти за отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), розмір такої плати не змінився і становить 120 гривень.

Разом з тим, у разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень адміністративний збір не повертається.

Однак, приємною новиною для заявника є те, що у разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень плата за надання витягу з Державного реєстру прав підлягає поверненню. А у разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір та плата за надання витягу з Державного реєстру прав також підлягають поверненню.

Таким чином, ставки адміністративного збору встановлюються в таких розмірах:

 Звертаємо Вашу увагу, що від сплати адміністративного збору звільняються:
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
- фізичні та юридичні особи під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
- особи, визначені пунктами 18, 29, 34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а саме: 
громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 
громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 
інваліди I та II груп;