Вітаємо іменинників!

 Сьогодні - 21 листопада - день Святого Михайла    

 .           

  21 листопада православна та греко-католицька церкви відзначають Собор Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних або, як скорочено називають в народі, день Святого Михайла.Згідно з прийнятою у християнстві небесною ієрархією, Михайло – один з архангелів, верховний воєначальник у космічній війні з ворогами Бога.

  Архангел Михайло зібравши військо благочестивих ангелів, виступив на війну проти сатани та його ангелів. Підступний сатана, який колись був найяснішим із небесних духів, за що він і був названий Люцифером, не втримався і був скинутий разом зі своїм військом на землю. У народній уяві архистратиг Михаїл – це мужній лицар, захисник, який перемагає всі темні сили на нашій землі. «Грім гримить – це Михаїл веде війну з чортами, – говорить народна легенда, – де б не заховався нечистий, а стріла архистратига знайде його скрізь».

   Ім’я Михаїл, в перекладі з давньоєврейської означає «Хто як Бог», за переданням це були перші слова, які вимовив архангел Михаїл перед тим, як вступити у битву із сатаною.
Архістратига Михайла здавна називають ангелом-охоронцем усіх християн, а українці вважають його патроном столиці України – Києва. Сучасний герб міста, як і стародавній, оздоблений образом архістратига з мечем.

  Народні прикмети говорять: з Михайла зима морози кує. Якщо в цей день випадає сніг, кажуть, що то Михайло приїхав на білому коні. Було доброю ознакою на врожай і здоров’я, якщо в цей день випадала хоч невеличка пороша. Це підтверджують і народні прислів’я та прикмети.

  Православні називають це свято ще як "Михаїлове Чудо". За християнським переказами, Чудо святого архістратига Михаїла полягало в тому, що він зробив чудотворним джерело біля храму святого Михаїла у Фрігії та запобіг потопу, який загрожував знищити храм і долину.

  Цього дня старалися не працювати. Гріхом вважалося на Михаїла сіяти, орати, рубати дрова, мазати хату, будувати, копати, пекти хліб. Можна було лише варити, пасти, виконувати дрібну хатню роботу, годувати худобу та птицю.

У народі побутує безліч переказів про заборону в цей день робити яку завгодно небуденну роботу, а також про те, як були покарані неслухняні.

  Переказують,що  на Черкащині, наприклад, господареві стало шкода гарного робочого дня, і він пішов сіяти. Посіяв озимину, а коли повернувся додому, почав сіяти все, що потрапляло під руку, по кімнаті, двору, по всій садибі: посіяв сіль, борошно, крупи, сушені ягоди. І ніхто не міг його привести до тями. Всю ніч сіяв, поки не прийшов священик. Коли прочитав молитву над ним, тільки тоді він схаменувся і зарікся коли-небудь на Михайла працювати.

Таких оповідань і про хазяйок, які пекли хліб, і про господарів, які рубали чи копали, написано чимало в кожному населеному пункті.