Асоціація з ЄС ,
яка дасть багато плюсів для України та допоможе інтегруватися в Європу
. Володимир
Кириченко за останні чотирнадцять років устиг попрацювати у Польщі, Чехії, Голландії,
Німеччині… Починав трудитися ще з далеких дев’яностих у
Польщі, коли ця країна-сусідка стала асоційованим членом
Європейського співтовариства.
-Володимире, як ти потрапив до Польщі і що змусило тебе туди
поїхати?
-У ці роки я втратив роботу. Працював у Чернігові на
заводі автозапчастин, на металобазі та ще на кількох підприємствах у Корюківці,
Києві. Тоді потрапив у смугу невезіння.
Тобто були такі роки, коли поробивши два - три місяці, потрапляв під скорочення
або це виробництво розформовувалося. Я
залишався без роботи. Тоді ж мій знайомий товариш Віктор зі Львівської області запросив:
«Приїзди до мене. Маю канали і зв’язки з Полщею. Я такий же безробітний, як і ти. Удвох поїдемо до Варшави на будівництво. Будемо
мати по 350-400 доларів щомісячно.
- Як далі складалося у вас. Повезло?
- Не
кращим чином, але… Спочатку не потрапили
до Варшави. Щось завадило. Працювали на будові
у Любліні. Віктор намагався, щоб
усе було законно. Мав хороших знайомих.
І ми тільки два місяці трудилися як
нелегали. Отримували по двісті – двісті п’ятдесят доларів . Це були хороші заробітки,як для того
часу. Уже за півроку опинилися у Варшаві. У Віктора були там родичі. І ми
стали працювати знову на будові. За три місяці Віктор постарався і ми мали усі належні документи на проживання.
Трудилися на законних підставах. Здається, рідний дядько, який жив у Варшаві і
займав високу посаду, цьому допоміг. Я подробиці у Віктора не
розпитував, а він тільки дещо розповідав про
наше швидке влаштування. На цей
час у Варшаві було величеньке безробіття. Та уже за півроку ми
отримували по 300- 400 доларів. Потрохи
нам ще й платили преміальні.
- На цей час Польща уже перебувала асоційованим членом. Чи
було щось позитивне?
- Позитивне я помітив, коли попрацював
майже два роки. Це уже був 1996 – тий.
Для Польщі почали створювати кращі умови. Знаю, що країни Євросоюзу
виділяли якомога більші квоти на поставку
продукції до них. У багатьох випадках не
обкладали митом. Згодом до
Польщі пішли інвестиції на конкретні підприємства. Інвестори з
Німеччини, Австрії почали будувати великі підприємства. Що цікаво, робітників
на такі комбінати, заводи возили за
тридцять-сорок кілометрів. Знаю, що вони стали отримувати «пристойну
зарплатню», так пояснювали. Безробіття поступово почало зменшуватися. Коли для
поляків створили безвізовий режим,
почали їхати до сусідніх країн на роботу, а частина навіть до Великобританії.
Знаю, що спочатку працювали як нелегальні. А
з роками їм там давали «вид на проживання», тому що у тих країнах кадрів не вистачало. Асоційоване
членство дуже допомагало Польщі
піднятися. І це тому, що країна вийшла
на перший найбільший ринок,
європейський. Адже тоді у Євросоюзі
проживало понад 450 мільйонів
осіб. Причому, Європейській ринок стабільний,дуже платіжоспроможний, оскільки життєвий рівень
європейців високий. Кажуть, що великий
ринок і російський, та він не « йдеться» ні в яке порівняння - там майже втричі
менше населення,багато людей отримує мізерні зарплатні,мільйони безробітних.
- Як ви
оцінюєте теперішній європейський ринок країн Європейського
співтовариства?
- Тепер він 500- мільйонний. Дійсно
найбільший. І тому у Польщі стався
великий стрибок в економіці, бо вона стала реалізувати свою продукцію саме
туди. І вийшла на той ринок, де
дотримуються усіх свобод, цінують права
людини, молодь отримує пристойну освіту у вишах. Згодом тут почали
давати позики підприємствам і людям під низькі відсотки. А це поглиблювало
інвестиційні процеси, відбувалося набагато краще обертання товарів, це було
поштовхом до відродження роботи підприємств. Створювалися нові робочі місця. І
паралельно приходили нові інвестори з
різних країн Західної Європи.
- Асоціація з ЄС. Що вона тепер дає Україні і які зміни будуть надалі?
- Я побував у країнах, які є членами
Євросоюзу або ще тільки були
асоційованим членом.
- Досвід Польщі, Чехії підказує, що
асоційоване членство з ЄС – це було мовби трампліном. Із цього трампліну вони
зробили стрибок в економіці за рахунок виходу на великий ринок , де
сприятливі умови для роботи. Подібне відбуватиметься і відбувається з Україною. Вона інтегрується до великого
сімейства країн Європи Але потрібно усе зробити, щоб напрацювати,
досягнути євростандартів, як того вимагає ЄС. Отже, асоціація з Євросоюзом - це
той кращий період, створення умов. І вже
відбулося ряд плюсів. Наприклад, у західні регіони пішли інвестиції. Тут,
зокрема у Львові, інших містах, створені виробництва, сюди пішли великі кошти
на відродження підприємств від західних
компаній. Створено тисячі робочих місць. Ось прийнято відповідне законодавство
про електронне декларування, як того прохав ЄС. Отже, правоохоронним органам
буде легше боротися з корумпованими особами і тими, хто живе не за своїми
статками.
Так роблять і в країнах ЄС. Перехідний період, оце ж асоційоване членство, прийняття нового
законодавства, євростанданртів, дасть змогу Україні зміцнитися економічно. В
Україні було би світліше і швидше краще
майбутнє, аби наш північний сусід не окупував
Крим та великий донецький регіон
і тепер тільки дестабілізує. Наша країна змушена на дієздатну армію, військові дії з
бюджету спрямовувати щорічно 90 мільярдів гривень. А не було би окупації,
то ці кошти пішли би на зміцнення економіки. Думаю, що уже за три-п’ять років
показники економічні у нашої держави будуть хороші і
вона зможе подати заявку на прийом до Європейського співтовариства.
Вектор незмінний, європейський, повинна і надалі тримати Україна. А що
асоційоване членство з ЄС – це шлях до
економічного і політичного зміцнення держави. Воно та узгоджені дії з ЄС дадуть багато плюсів, і в цьому нема ніяких сумнівів.
Віктор БОЖОК Корюківський район
