Невдовзі, а саме 6 лютого 2018 року відбулося набуття чинності одним з досить значимих і одночасно проблемних для дуже багатьох громадян законом — Законом України від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

  Відразу ж зазначу, що наші «обранці», вже традиційно для себе запхали до цього закону багато чого, що не має жодного відношення до аліментів і їх сплати, зокрема використали цей законопроект для виправлення «на ходу» значної кількості помилок та недоробок попередніх законів, так званої, «судової реформи», внесли ще купу змін до всіх процесуальних кодексів (навіть до Господарського процесуального кодексу). Але це я зазначаю для відома юристів, які помилково вважають, що назва закону, прийнятого Верховною Радою України, завжди відображає його спрямованість.

  Та в будь якому разі, цей закон мабуть докорінно змінить ставлення багатьох платників аліментів до виконання аліментних судових рішень, адже він встановлює досить жорстке ставлення до осіб, які не сплачують аліменти: від застосування до таких осіб обмежень у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, у праві полювання і до притягнення таких осіб до суспільно корисних робіт. Законом також визначено й деяке обмеження батьківських прав осіб, що мають заборгованість по аліментах на дітей.

  Законом внесено відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Сімейного кодексу України (СКУ), законів України «Про дорожній рух», «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про судовий збір», «Про Національну поліцію», «Про виконавче провадження».

Далі – більш детально…

&&&

  До Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) внесено нову статтю 183^-1 з назвою «Несплата аліментів», згідно з якою несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, — тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин.

  При цьому, слід зазначити, що ця нова норма закону не визначає залежності її застосування від наявності умислу платника аліментів на ухилення від аліментів. Тобто: міг сплачувати, чи то не мав можливості через якісь обставини, не має значення, а має значення лише сукупний розмір заборгованості.

Що воно таке – ці суспільно-корисні роботи?

 Їх поняття введене також новою нормою КУпАП – статтею 31^-1: суспільно корисні роботи (СКР) полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування. СКР призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від 120 до 240 годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми — не більше двох годин на день.

   Є й обмеження до застосування СКР, а саме, вони не призначаються:

• особам, визнаним інвалідами I або II групи,
• вагітним жінкам,
• жінкам, старше 55 років,
• чоловікам, старше 60 років.

Стаття 325^-1 КУпАП уточнює, що за виконання СКР порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

  Відразу слід зазначити, що у переважній кількості випадків, формально відбувати це покарання не вдасться, адже, стаття 325^-3 КУпАП покладає на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником СКР нарахування плати порушнику за виконання СКР та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів. А стаття 325^-4 КУпАП вказує, що у разі ухилення порушника від виконання СКР постановою суду (судді) строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом. Строк арешту визначається з розрахунку, що 1 доба арешту дорівнює 15и годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати 15 діб.

   Зрозуміло, що власники підприємств навряд будуть сплачувати кошти «за гарні оченята» аліментників. Хоча, зрозуміло, що деякі можливості для окремих «принципових» неплатників аліментів все ж залишаються.

  Також я вже зазначав, що законом встановлено можливість введення низки тимчасових обмежень у здійсненні окремих прав. 

Як то в цілому буде відбуватися?

  Це визначає нова редакція частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

  За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

• про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
• про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
• про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
• про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

  Постанови надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення і направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п’ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені, тобто, протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

  Винесення цих постанов відноситься не до прав, а до обов`язку виконавця. Єдине, що при цьому, тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:

• якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
• використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
• проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
• розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

 Як вже зазначалося, такі постанови державного виконавця можуть бути оскаржені. Мабуть така можливість наявна за відсутності мотивації у постанові, а також, якщо боржник вважає, що у нього не має такої заборгованості. Якщо постанова виконавця оскаржена, вона набирає чинності лише після її підтвердження судом.

  Доречи, згідно з новою редакцією статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, — тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

  За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів. Це для того, щоб поліція визначилася, чи є в діях неплатника склад злочину, тобто – навмисно він ухиляється, чи просто йому «не вдається» сплачувати аліменти.

  За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183^-1 КУпАП, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

  Внесено цим законом зміни і до Сімейного кодексу України. За новою редакцією частини 5 статті 157 СКУ, той із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку, за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

  Тобто, аліментника, який має заборгованість у шестимісячному розмірі і більше, ніхто вже не буде питати дозволу на вивіз дитини за кордон. Достатньо буде довідки органу державної виконавчої служби. Таку довідку орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача надає протягом десяти днів і вона є дійсною протягом одного місяця з дня її видачі.

  Це, доречи, відкриває шлях для зловживань з боку окремих батьків і державних виконавців, але все ж то, мабуть, э правильно.

  Також, не слід забувати, що у відповідності до частини 2 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості із сплати аліментів понад 3 місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. При цьому, звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість понад 3 місяці.

  І наостанок: відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування зазначених заходів обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (незалежно від того, чи доведена та постанова до відома боржника).

                                                                                                       Автор: Advocat