Вже багато років у Корюківці не працює поліграфічна фабрика. А колись там люди трудилися навіть уночі, машини не зупинялися. Вікна цегляної будівлі освітлювали батьківську земельну ділянку, і було так видно, ніби вдень. На фабриці кипіло життя! Тепер у вікнах - темінь.
За парканом нині приватна власність, працює підприємство, що переробляє деревину. Тирси там - справжні гори! Як тільки вітер у бік людських садиб, на подвір’ї не можна очі розплющити. Летить і кружляє тирса, наче взимку сніг.
Кущі, дерева, городина і все навколо притрусило подрібненою деревиною. Ніхто не заперечує, що від неї користі багато, адже тирса - це цінне добриво для ґрунту, а також чудове доповнення до компосту. Та людям, котрі живуть на вулиці Індустріальній, від неї користі немає.
Корюківці зверталися по допомогу з колективним листом до місцевої влади та районної газети. Сподівалися, що очільники міста й авторитетне видання примусять керівництво підприємства зважати на людей. Проте навіть після гучної публікації в місцевій пресі ніяких кроків назустріч людям так і не було зроблено.
Вони зневірилися, опустили руки, вже не скаржаться... Так і живуть із кучугурами тирси по-сусідству, коли вітряно - вдихають її і очі мружать.
Я і мої діти також відчули це на собі. У вихідні рвали порічки у садку дідуся і бабусі. Був легенький вітерець, сонце припікало. Тирса кружляла й падала на листя, граву і на нас. Штанці і ноги, волосся і носи також притрусило «дарунками» сусідньої о підприємства. Діти чхали й чухали очі.
Хотіла ягідку з вишні зірвати, та не вдалося. Дрібна смітинка потрапила в око. Було боляче. На моє обурення батьки не знали, що відповісти. Мовляв, вдіяіи нічого не можуть, отож так і житимуть-доживаї ймуть. Як це?! Невже ви нікому не потрібні і вас ніхто не захистить?! Мовчати не можна. У двері треба стукати.
Як виявилося, з журналістами керівництво приватного підприємства не хоче спілкуватися. Так мені пояснили. Люди також уже не мають наміру сваритися зі своїм сусідом, бо набридли суперечки, що нічого не вирішують.
Можливо, директор приватного підприємства в Корюківці прочитає матеріал у «Деснянці» й нарешті дослухається до тих, хто живе поруч, і вчасно почне вивозити подрібнену деревину. Адже від накопичених териконів тирси насправді страждають люди.
Лариса Галета, "Деснянка" №30(610) від 21 липня 201б
