Сьогодні православні святкують Благовіщення
 .
Православні та греко-католики сьогодні, 7 квітня, святкують Благовіщення Пресвятої Богородицi - одне з 12 основних свят церковного календаря. Благовiщення було засноване у пам'ять про сповіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії про майбутнє народження Ісуса Христа. За церковними переказами, Благовіщення у Східній Церкві святкують з кінця IV-початку V століття. Обов'язковим це свято у всій Візантійській державі зробив Цісар Маврикій (582-602).
Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. Цього дня виконується традиційний обряд - випускаються на волю голуби - птахи, які символізують Святий Дух. У церкві святять проскури, а господарі випускають із хлівів тварин, аби чули весну.
Саме на Благовіщення закінчувався період, коли не можна було "рушити землі" - "ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме". Українські селяни й досі дотримуються давнього звичаю - до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів. Адже, за повір'ям, від Введення до Благовіщення треба дати землі відпочити, тоді на Благовіщення Господь "благословить усяке дихання", і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.
Кажуть також, що на Благовіщення птахи гнізд не в'ють і не несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. А дівчата в цей день не чесали волосся, хіба що до сходу сонця. Також на це свято вони влаштовували біля церкви перший весняний хоровод - "кривий танець".
Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт - цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.
|
