НОВИЙ ЗАКОН ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ.Що потрібно знати головному лікарю і не тільки...
 .
Першого липня 2011 року набув чинності Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 р. (далі — Закон) (надрукований у газеті «Голос України» № 107 від 15.06.2011 р.). Крім держслужбовців, до кола суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення в державних та комунальних закладах охорони здоров’я належать їх перші керівники (головні лікарі, директори та ін.). У Законі ця група осіб визначена як «посадові особи юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного або місцевого бюджету».
Щоб спростити сприйняття деяких положень Закону, пропоную з’ясувати його ключові терміни.
Корупційне правопорушення — це умисна дія, яка містить ознаки корупції, вчинена особами, про які піде мова в даній публікації, і за яку встановлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову або дисциплінарну відповідальність.
«Корупція» — це протиправне використання службових повноважень з метою отримання неправомірної вигоди для себе або інших осіб, а також пропозиція такої вигоди.
Неправомірна вигода — це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги матеріального або нематеріального характеру, які обіцяють, пропонують, надають або отримують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової, без законних на те підстав.
До юридичних осіб публічного права належать: державні та комунальні підприємства, установи охорони здоров’я і культури, навчальні заклади і т.п.
Що ж не можна робити головному лікарю, щоб не стати корупціонером? Якщо стисло, — то нічого протизаконного і працювати, належно виконуючи свої обов’язки, як, сподіваюся, переважна більшість і робить, однак на деякі нововведення варто звернути увагу.
Обмеження щодо використання службового становища.
Керівнику закладу охорони здоров’я забороняється неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти) та неправомірно сприяти призначенню на посаду.
Обмеження щодо одержання дарунків (пожертв).
Керівнику комунального (державного) закладу охорони здоров’я забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб за будь-які дії або рішення в їх інтересах, а також приймати подарунки від особи, яка перебуває в підпорядкуванні.
У той час, коли дарунки відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність і якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка, одноразово, а сукупна вартість таких дарунків, отриманих з одного джерела протягом року, — однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року. (Нагадаю, на 1 січня 2011 року розмір мінімальної заробітної плати дорівнював 941 грн.)
Перелічені обмеження щодо вартості дарунків не поширюються на дарунки, які даруються близькими особами або одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
(До «близьких осіб» Закон відносить: подружжя, дітей, батьків, рідних братів і сестер, діда, бабу, онуків, усиновлювачів, усиновлених, а також інших осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки.)
Закон зобов’язує керівника комунального (державного) закладу охорони здоров’я вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту.
(Конфлікт інтересів — це суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.)
Забороняється відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом, а також надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню згідно із законом.
Деякі положення Закону наберуть чинності з 1 січня 2012 року. Це буде стосуватися обов’язків керівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік.
А в разі відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента — в десятиденний строк письмово повідомити про це орган державної податкової служби за місцем проживання із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.
До позитивних рис Закону можна віднести як чітку визначеність щодо можливості спільної роботи в галузі охорони здоров’я близьких осіб, які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні, так і його нерозповсюдження, наприклад, на завідувачів відділень (кабінетів, інших структурних підрозділів) державних (комунальних) закладів охорони здоров’я. Проте слід знати, що кожен, хто особисто або за участю інших осіб надасть неправомірну вигоду керівнику комунального (державного) закладу охорони здоров’я або держслужбовцю, — одразу стає суб’єктом корупційного правопорушення.
Стосовно відповідальності. За порушення Закону винна особа може понести адміністративну, цивільно-правову, дисциплінарну або кримінальну відповідальність. Кожен факт притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення буде заноситися до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення.
©”Ваше Здоров’я” №25 за 2011 р.
|
