"Не вважав за захват бути рівним Богові" - архієпископ Євстратій - 6 Січня 2017

КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО

Головна

Реєстрація

Вхід

Ви увійшли як Гість • Група "Гості"Вітаю Вас, Гість • RSS

-Громадський Інформаційний Сайт - -

Меню сайту

Категорії розділу

Події [424]

Вибори [145]

Громада та влада [864]

Точка зору [235]

Право знати [1061]

Свобода слова [37]

Гарячий коментар [5]

Тут я живу [275]

Історія нашого краю [91]

Захисник [26]

Свята [720]

Здоров-Я [551]

Господар і Господарка [56]

Смакота [50]

Поради [141]

Рибалка та полювання [42]

Цікавинки [69]

Всячина [43]

Радіо онлайн

СЛУХАТИ ОНЛАЙН РАДІО

Наше опитування

Календар

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0

Архів записів

Головна » 2017 » Січень » 6 » "Не вважав за захват бути рівним Богові" - архієпископ Євстратій

20:40

"Не вважав за захват бути рівним Богові" - архієпископ Євстратій

.РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ (2016/17)
архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія
боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним
Чернігівської єпархії Української Православної Церкви
Київського Патріархату

Всечесні отці, дорогі брати і сестри!
Христос народився! – Славимо Його!

За що ми славимо Господа Ісуса Христа у зв’язку з Його народженням? За те, що «Він, – як пише апостол Павло у посланні до филип’ян – будучи образом Божим, не вважав за захват бути рівним Богові‚ але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, i з вигляду став як чоловік; упокорив Себе, був слухняним аж до смерти, i смерти хресної. Тому i Бог звеличив Його i дав Йому ім’я вище над усяке ім’я» (Фил. 2:6-9). З цих слів Писання ми бачимо, що народження Сина Божого від Духа Святого і Марії Діви сталося не заради того, щоби додати Йому слави, але заради спасіння людей, які перебували у рабстві гріху та смерті.

Незміримий і Всемогутній Бог, що «все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося», як пише апостол Іоан про Сина Божого у перших рядках свого євангельського повіствування (Ін. 1:3) – Він упокорюється, применшується, принижується. І через це упокорення Він здійснює волю Свого Отця, досягає перемоги над дияволом, розриває кайдани вічні, що тримали у в’язниці рабства всіх людей, починаючи від Адама та Єви.

Навіть саме народження Спасителя було зовнішньо ознаменоване упокоренням, бо стається не у славі царських палат – хоча Він з царського роду Давидового – і навіть не у звичайному домі, а у вертепі-печері, у загоні для свійських тварин. І далі все Його земне життя – це шлях смирення і виконання волі Отця Небесного. Аж до найбільш ганебної смерті на хресті упокорюється Той, хто одним словом міг би викликати на Свій захист всі сили небесні та всі стихії земні. І як через гордість та непокору частини ангелів й перших людей у світ увійшло зло та гріх, так через смирення Сина Божого і Сина Людського приходить спасіння і зло перемагається.

Тож і нас усіх апостол Павел настановляє у згаданому посланні до филип’ян: «У вас повинні бути ті самі почування, як i в Христі Ісусі» (Фил. 2:5). Які це почування? «Майте одні думки, майте ту саму любов, будьте однодушні та однодумні; нічого не робіть з суперництва або чванливости, але в покірності шануйте один одного вищим за себе. Не про себе тільки кожен турбуйся, але кожний i про інших» (Фил. 2:2-4) – вчить апостол.

Наш час є складним, зло і гріх діють у світі та серед людей, бачимо багато несправедливості та неправди і серед себе самих, і навколо. Однак і час земного життя Спасителя не був інакшим: зло і гріх, несправедливість і неправда також діяли в людях і мали силу в світі настільки велику, що духів злоби Писання називає «світоправителями темряви віку цього» (Еф. 6:12). Але Господь Ісус Христос через покірність волі Отця Свого переміг зло і як Син Людський прославився предвічною Божественною славою та відкрив можливість кожному з нас бути причетними до цієї слави. Так і ми, маючи тверду віру в Бога, виконуючи волю Його, діючи згідно Господніх Заповідей, маючи за зразок Самого Спасителя і всіх святих – можемо подолати зло і вийти переможцями. І тому ми радіємо, і в цій радості знову і знову прославляємо народженого Христа.

У ці святкові дні сердечно вітаю з Різдвом Христовим і Новим роком усіх дітей Православної Церкви – побожних пастирів, ченців і мирян Чернігово-Сіверського краю, як тих, хто належить до Української Церкви, так і братів та сестер, які поки що перебувають у розділенні з нами заради приналежності до Російської Церкви. Вітаю всіх християн, які святкують Різдво Христове і прославляють народженого Спасителя. Вітаю також державну і місцеву владу, військовослужбовців та правоохоронців, які несуть служіння українському народу, і закликаю всіх нас у ці дні особливо молитися про нашу Українську державу, про владу і військо її, про перемогу над ворогом і справедливий мир.

Радіймо, бо Господь дав нам знаряддя для боротьби з духовним ворогом: шолом спасіння, щит віри, броню правди і меч слова Божого. Господь зміцнює наші сили та приведе нас до перемоги правди і добра.

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

ЄВСТРАТІЙ,
архієпископ Чернігівський і Ніжинський

Різдво Христове 2016/2017 рр.,
м. Чернігів