Липень — маківка літа, а незабаром осінь !
 .
За народним календарем липень — маківка, вершина літа.
Липень — ще й окраса року, бо багатий на тепло, світло, квіти, ягоди. Це пора не лише найбільш жарких днів, а й скороминущих грозових злив. У липні косять сіно, у липні ж починаються й жнива.
Колись цього місяця починала цвісти липа дрібнолиста. Здавна це гарне й запашне дерево любили й поважали в Україні. Ним обсаджували польові дороги й биті шляхи, обійстя і сади, храми і монастирі, палаци й замки. Липа була цінним лікувальним засобом, дуже шанувалася пасічниками. З м’якої липи виготовляли іконостаси і кобзи, миски і діжечки, ложки й дитячі іграшки.
Найбільше турбот липень приносить селянам, вони чекають його з нетерпінням і побоюванням, бо година негоди зі шквальним вітром і градом може звести нанівець тяжку працю цілого року. Тому слідкували за свійськими тваринами, які були для людей своєрідними «живими барометрами».
Особливе місце у цьому відводиться селянській годувальниці — корові. На гарну погоду і тепло вона залишається ночувати на дворі й неохоче йде під навіс. На дощ і негоду корова вдень спить, мало п’є води, реве, непокоїться, підіймає морду догори і жадібно вдихає повітря.
На холоднечу кіт згортається в клубочок, на дощ починає гратися сам із собою, а на спеку вмивається, довго полизуючи лапку.
На негоду собака мало їсть, багато спить, качається по землі, на дощ — риє землю, їсть траву, а на тепло — розтягується на землі, розкинувши лапи.
Є свої прикмети і в окремі липневі дні.
Чудовий місяць липень! Чи не найбільшою його окрасою було колись поетичне і чарівне свято Івана Купала. Були й інші народні свята, які нині майже ніхто не відмічає.
3 липня — Мефодія.
Якщо на Мефодія йде дощ, то він може йти з перервами сорок днів.
6 липня — Горпини Купальної.
Цей день вважається одним із найкращих для заготівлі лікарських трав.
7 липня — Івана Купала.
Давнє язичницьке свято краси, молодості й самоочищення. У цей день годилося скупатися. Велика роса на Купала — буде врожай огірків і горіхів. Купальна ніч зоряна — вродять гриби. Дощовитий день — на неврожай.
10 липня — Самсона.
Його ще називали сіногрій. Якщо йтиме дощ, то негодитиме сім тижнів — аж до бабиного літа.
12 липня — Петра і Павла.
Починались жнива. З першого ячневого борошна нового врожаю пекли обрядовий хліб і несли його до церкви на посвяту.
На Петра і душа тепла.
На Петра колос, а на Іллю — жнива.
Як на Петра спека, то на Різдво — мороз.
13 липня — Півпетра, або Петрового батька.
Вшановували пастухів і тварин.
Щаслива хата, де худоби багато.
Коло худоби походиш, то сам собі вгодиш.
Як корова у хліві, то є харч на столі.
14 липня — Кузьми і Дем’яна.
Початок літньої спеки, бо за старим стилем це полудень літа.
15 липня — Фатія.
Закінчували косовицю. Якщо з’являлися жовті листочки на деревах — на ранню осінь і зиму.
18 липня — Кирила і Афанасія.
Якщо місяць яскравий, то на щедрий врожай.
20 липня — Євдокії, Єфросинії.
Переважно дощовий день. Як зібрав сіно, то не страшна і Єфросина.
21 липня — Прокопа.
На Прокопа вже є на полі копа.
Прокіп нав’язав сім кіп.
На Прокопа приготуй плечі до снопа.
23 липня — Антонія.
Громове свято. Якщо гримить і блискає, то десь у полі копи горять.
25 липня — Прокла.
Вважається, що в цей день бувають найрясніші роси. На Прокла все промокло.
26 липня — Гавриїла Архангела.
Якщо сильна злива з грозою, то на дощову осінь.
29 липня — Валентини.
Цей день вважається святом «іменного снопа».
31 липня — Івана Багатостраждальника.
Цього дня жінки, яких залишили чоловіки, відправляли в церкві службу Божу. Джерело інтернет
|
