Корюківка, що згоріла у вогні 1-3 березня 1943 року

.

                                                                                          Довоєнні  архівні ФОТО

     Війна  розділила  долі людей, долі країн, долі міст, селищ і сел: до,  під час війни та  в післявоєнний час.  Корюківська трагедія березня 1943 року розділила історію міста, долі Корюківчан: до і після  каральної операції нелюдів-фашистів та  їх прислужників, які вбили, спалили живими та пораненими тисячі чоловіків, жінок, дітей, стариків...  

  1-3 березня  1943 року фашисти перетворили Корюківку у  суцільні руїни та  згарища: тисячі будинкі були спалені,   вцілилими залишилися тільки  будівлі двух шкіл, церкви та синагоги, лікарні і, дивом, всього кілька житлових будинків - один з яких і зараз стоїть  по вулиці  Шевченка.  На "Чудо",  19 вересня 1943 року, Корюківщину звільнили від фашистьскої окупації,  на згарища почали  повертатися  вцілілі Корюківчани,  а після війни -  воїни- переможці, щоб відродити  спалене рідне місто та продовжити рід Корюківчан.

  Разом з будинками Корюківчан у вогні  згоріли і фотографії довоєнного періоду... Дивом пощастило знайти лише деякі фотографії  того часу, які і пропонуємо переглянути.

    На жаль, більшість людей, які зображені на фотографіях, не дожили до цього часу, загинули у лихолітті війни, але навіки залишилися  в памяті нащадків !

                                        Автомобілі та водії  сахарного  заводу на передзаводській площі

       1935 рік,  першотравнева  демонстрація під аркою, яка  була поряд з теперішньою школою мистецтв

                             Декілька фотографій робітників сахаро-рафінадного заводу на виробництві

                                          Один з небагатьох будинків, що залишився у спаленому місті