Як реформа децентралізації змінила Корюківську громаду?Реформу децентралізації в Україні, вважають однією з вдалих у сучасній історії держави. Її оцінили міжнародні партнери, експерти та фахівці місцевого самоврядування. У чому ж полягає головна суть децентралізації та як вона змінює життя звичайної української родини? Сусіди. City спробують показати це на прикладі Корюківської об’єднаної територіальної громади — однієї з найуспішніших громад в Україні. Спілкуємось з її керівником Ратаном Ахмедовим. У чому головна суть реформи децентралізації— Ратане Ратановичу, як відомо — основна мета реформи децентралізації полягає в наближенні влади до людей. Як це відбувається на ділі? — Хто раніше на території будь — якого району відповідав фактично за все? Звісно, райдержадміністрація, керівництво якої змінюється зі зміною президента, уряду, губернатора. А чи мали право мешканці району впливати на обрання кандидатур таких посадовців і чи могли змусити їх звітувати перед ними про свою роботу? Ні. Їх призначав на посаду Президент, а підзвітні, підконтрольні вони були уряду. Після децентралізації держава передала значну частину повноважень органам місцевого самоврядування, і віддала на це відповідний фінансовий ресурс. З коштами неохоче розлучається, однак те, що у місцевих бюджетах їх стало більше — це факт. Отже, тепер голова ОТГ на чолі апарату ради, старости, депутати, яких не глава держави призначав, а обрали люди, займаються на своїй території переважною більшістю питань. І не уряду вони підзвітні і підконтрольні, а своїм виборцям. Тож дійсно після впровадження реформи децентралізації влада стала ближчою до людей. До і після реформи— Корюківська міська рада до і після реформи — що змінилося? — До об’єднання міська, селищна і сільські ради в нашому районі та й загалом по країні відповідали виключно за два напрями роботи — комунальне господарство і благоустрій території. Освіта, культура, медицина, соціальна сфера — галузі, на які потрібно витрачати багато коштів, належали до компетенції райдержадміністрації. Відповідно, основні фінансові ресурси - як податкові, так і цільові субвенції з державного бюджету спрямовувалися саме туди. Нині за більшість питань життєдіяльності території відповідає єдиний орган — рада об’єднаної громади. У компетенції ОТГ перебуває освіта, медицина, культура, частина соціальних питань, а також комунальне господарство та благоустрій території. На заробітну плату вчителям та лікарям держава спрямовує бюджетам ОТГ цільову субвенцію. Все інше фінансується за кошти місцевого бюджету. А вже наше завдання — щоб цих коштів вистачало. Тобто, відтепер уже не хтось з міністерства несе відповідальність за те, щоб ефективно працювали бюджетні заклади, вчасно виплачувалась заробітна плата, купувалось обладнання, проводились ремонти. А це виключно наша робота. Громади мають думати і вирішувати усі фінансові питання. І це правильно, бо лише на місцях можна реально оцінити свої портеби. І в кожної території вони можуть бути свої, особливі. Корюківська міська рада за штатною чисельністю є однією з найменших в Україні. Водночас кадрово — однією з найпотужніших. Про це свідчать різноманітні рейтинги, якість виконання програм, обсяги інвестиції тощо. Мені приємно відчувати себе частинкою ефективної та професійної команди. Як змінився бюджет громади після фінансової децентралізації?— Корюківська громада має самодостатній бюджет. Він об’єднав доходи районного, міського та сільських бюджетів, бо до ОТГ приєдналося 8 сільських громад. Загалом, якщо порівнювати з періодом до початку децентралізації, то він зріс у шість разів. Але відповідно, й видатки зросли у шість разів. Проте, сьогодні ми можемо концентрувати ресурси на найважливіших речах. Наприклад, у селі Хотіївка бюджету не вистачало навіть на енергоносії. Був заблокований рахунок сільської ради. А у центрі села потребував ремонту міст, і коштувало це майже 200 тисяч. Громаді це було не під силу, а спільно ми це зробили. У селі Сядрине більше 10 років планували збудувати свердловину, вартістю понад 3 мільйони гривень, але таких коштів у них ніколи не було. Тільки після об’єднаня нам вдалося це зробити. — Але медицина й досі лишається «болючим місцем»? — Фінансового ресурсу Корюківської ОТГ вистачає переважно на все, за винятком медицини, яка не фінансується належним чином з державного бюджету. Є ще й інша проблема. До нашої ЦРЛ приїжджають лікуватися люди з сусідніх районів, отримують необхідні послуги. Проте нашій лікарні з бюджетів цих районів не надходять кошти за їхнє лікування. Хоча кожен район отримує медичну субвенцію на своїх мешканців. Корюківська громада змушена дофінансовувати медицину району щороку на 5–8 млн грн, забираючи ці кошти з ремонту доріг, у освіти, культури тощо. Але ми й надалі це будемо робити, бо здоров’я людей — найвища цінність. Сподіваємося, що з 2020 року фінансування вторинної медицини вийде на модель «первинки», коли дійсно працюючі лікарні будуть мати належне фінансування. Що вдалося зробити Корюківській ОТГ за цей час? За ці неповні три роки громада багато чого досягла в інфраструктурному плані. Сільські школи повністю відмовились від газу. Придбали чотири нові шкільні автобуси. Торік розпочали масштабний ремонт опорної школи у місті Корюківці. Побудували дві свердловини. Відновили близько 30 кілометрів освітлення. Замінили кілометри водогонів і побудували нові. У Корюківській громаді збудовано п’ять сучасних спортивних майданчиків зі штучним покриттям.
Усе, що робиться, є спільним надбанням. Якщо ремонтується опорна школа, то вона використовуватиметься для потреб усієї громади. Якщо освітлюється траса — це надбання всіх людей, а не лише тих, хто там проживає. Нова амбулаторія в Наумівці — це теж для всієї громади.
У лісах громади стало менше сміття, бо налагодили регулярний його вивіз та утилізацію. Чистішими та впорядкованішими виглядають у місті й селах вулиці. Плюси реформиНайбільшим плюсом реформи є наближення влади до людей. Раніше за ями на комунальних дорогах, вуличні туалети в школах, непрацююче освітлення можна було кивати на президента, уряд чи районне «начальство». А нині люди вже знають, кому за це «дякувати». Голові громади, заступникам, старості. Не дають розслабитися і депутати міської ради, які представляють конкретний округ громади, а не урядово – президентську вертикаль. Мінуси реформиМінусом реформи є розбіжності в законах і постійне намагання центральної влади все переграти назад, повернути стару систему контролю з Києва. Вибори 2019 року показали, що адмінресурс більше не діє. І це теж наслідки децентралізації. Плани на майбутнєКорюківська ОТГ має стратегію розвитку на найближчі 7 років. Вона викладена на папері та затверджена сесією міської ради. До її розробки залучали європейських експертів. Також намагалися врахувати думки людей, провести опитування та громадське обговорення. Основне завдання на найближчі 7 років — забезпечити сприятливе середовище для інвестицій. Від інвестицій залежатиме і рівень бюджету, а відповідно його можливості, і рівень життя людей. Хибно вважати, що для бізнесу найважливішим є місцеві ресурси чи рівень місцевих податків та зборів. Це вже далеко не головне. Нині триває велика боротьба за кваліфіковані кадри. Але лише заробітною платою їх не привабиш. Будь-якому молодому спеціалісту потрібно бути впевненим, що його дитина навчатиметься в хорошій школі. Що він ходитиме освітленими та відремонтованими вулицями. Що його лікуватимуть досвідчені спеціалісти на сучасному обладнанні. Що з крану тектиме якісна вода. І багато іншого. Все це і є першочерговими завданнями громади. І реформа децентралізації дає такі можливості. І хто та як ними користується, залежить від громади, а не від президента чи уряду. |
