Весна
 .
І знову приходить весна,
Немов, після ночі світання,
Розквітнуть сади і луги,
Згадається перше кохання.
О весно моя чарівна,
Царівно сердець, що кохають!
Ти знову до мене прийшла
І туга, і смуток щезають.
Ти піснею стала для нас,
Ти радістю все полонила,
Провіснице миру й добра,
Немовби даруєш нам крила.
Окрилюєш душі людські
І мрії умить оживають,
Як Божі пташки навесні
До неба високо злітають.
Для когось це рання весна
Для когось, ще перше кохання
Для інших - прощальна сльоза,
І подих, можливо останній.
На все в світі воля Твоя,
О Творче усього живого!
Тобі тільки владні віки,
Все слухає подиху Твого.
Не нам рахувати літа,
І весни не нам рахувати,
А жити в Любові Твоїй,
І вічно Тебе прославляти.
І вірити в краще життя,
Яке в майбутті нас чекає
І вічну зустріти весну,
Яка, тільки в раю буяє.
Прот. Тарасій Баїк.
|
