Дитинство, мов вчорашній день
ФОТОрепортаж .
Минулої суботи, у перший день літа, відшуміли у навчальних закладах України випускні вечори. У нашій Корюківці це, мабуть, найпопулярніше свято, коли тисячі містян та гостей збираються на центральній площі, щоб помилуватися вишуканими сукнями дівчат, елегантними юнаками вчорашніми одинадцятикласниками, привітати їх з початком дорослого життя.
І цього року примхи природи тримали до вечора у великій напрузі винуватців свята та їхніх батьків, адже вдень пройшов проливний дощ, темні хмари намагалися зіпсувати урочистий захід і надвечір. Та не насмілилися. О сьомій вечора глядачі вишикувалися вздовж дороги, і по ній рушила колона випускників, їхніх вчителів і батьків.
Першою крокувала гімназія. У цьому закладі нового типу нинішнього року було 22 одинадцятикласників, серед яких двоє медалістів: Любов Близнюк і Катерина Коробко. За ними йшла ЗОШ №1. Вона проводжала у нове доросле життя 56 своїх вихованців, шестеро з них за особливі досягнення відзначені золотими і срібними медалями: Олена Дудко, Марія Кузюра, сестри близнючки Діана та Маріанна Кун, Олександр Єрмоленко, Владислав Остапенко. Міська четверта школа, яка завершувала урочисту ходу, випускала майже стільки ж учнів – 55, медалістку Дарію Бабич, і відрізнялася від інших шкіл тим, що серед випускників було найбільше хлопців.
Урочистості відбувалися на імпровізованій сцені біля фабричного будинку культури. Медалістів, а згодом і їхніх батьків запросили на подіум. Зрозуміло, що це був найважливіший момент у їхньому житті – перша вагома перемога! Кращі з кращих! Місто пишається вами!
Випускників 2013 року вітали керівники району та міста: голова райдержадміністрації Олександр Довгаль, голова районної ради Михайло Баклажко, міський голова Ігор Матюха. Від влади учні – медалісти отримали чудові подарунки – флешки для зберігання інформації та солодощі. З нотками прихованого суму лунали вітальні слова від начальника відділу освіти Лариси Остапенко. І це зрозуміло: цього червневого дня попрощався з дитинством і її син, медаліст першої школи. Щирі слова вдячності від батьків – від Наталії Бабич.
Щедро був переплетений чудовими музично – танцювальними вітанням святковий сценарій, а віншував його – прощальний шкільний вальс… І хоча вже за кілька днів розпочалося доросле життя і перші серйозні іспити – ЗНО, ці юнаки і дівчата, як і тисячі вже нинішніх мам, а можливо, й бабусь, для своїх вчителів назавжди лишилися чорноокими Маринками, дзвінкоголосими Васильками і Наталочками, весельчаками Антонами, Андріями, Іванами 
У добру путь! Ірина ГАЙОВА
Фото Остапенка Віталія Джерело http://koryukivka-mayak.com
|
