КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО
ГоловнаРеєстрація Вхід
Ви увійшли як Гість • Група "Гості"Вітаю Вас, ГістьRSS
-Громадський Інформаційний Сайт - -
Меню сайту
Категорії розділу
Події [424]
Вибори [145]
Громада та влада [864]
Точка зору [235]
Право знати [1061]
Свобода слова [37]
Гарячий коментар [5]
Тут я живу [275]
Історія нашого краю [91]
Захисник [26]
Свята [720]
Здоров-Я [551]
Господар і Господарка [56]
Смакота [50]
Поради [141]
Рибалка та полювання [42]
Цікавинки [69]
Всячина [43]
Радіо онлайн
СЛУХАТИ ОНЛАЙН РАДІО
Наше опитування
Календар
«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Друзі сайту

Корюківська ЗОШ І-ІІІ ст.№1.





Семеновка - наш город!

Статистика
Яндекс.Метрика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Архів записів
 


Головна » 2019 » Листопад » 23 » День пам’яті жертв Голодомору. Хроніка штучного голоду 1932−1933 років в Україні
08:14
День пам’яті жертв Голодомору. Хроніка штучного голоду 1932−1933 років в Україні

          День пам’яті жертв Голодомору. Хроніка штучного         голоду 1932−1933 років в Україні

   

«300 днів (триста!) без шматка хліба до убогого обіду»

У День пам’яті жертв Голодомору, 23 листопада, Україна вшановує пам’ять загиблих і постраждалих від штучного голоду 1932−1933 років.

Штучний голод серед населення був навмисно організований керівництвом ВКП (б) і урядом СРСР у 1932−1933 роках і привів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території України.

Протягом десятиліть масове вбивство людей штучним голодом навмисно замовчувалося радянською владою. Крім того, в цілому заборонялося про нього будь-де згадувати.

У 30-ті роки в результаті Великої депресії ціни на сільськогосподарську продукцію на заході стрімко впали. Радянський Союз тоді перебував на порозі економічної кризи, адже довгострокових позик йому не давали і вимагали визнати за собою борги Російської імперії.

Щоб заробити валюту, було вирішено збільшити обсяги продажів зерна, в результаті чого хлібозаготівельні плани різко зросли. З колгоспів забирався майже весь урожай, що мотивувало селян відмовлятися від роботи на землі і породило масову неконтрольовану урбанізацію.

На тлі цього, продовольче становище українських сіл ставало все важче. Хлібозаготівлі з урожаю 1931 року затягнулися до весни 1932 року, в певних сільських районах України почався голод, в результаті якого загинуло близько 150 тисяч селян. Він тривав до тих пір, поки не дозрів урожай 1932 року.

Як наголосила директорка Національного музея Голодомора-геноцида Олеся Стасюк, за даними ООН, денна норма харчування людини має складати в середньому 2400−2500 ккал, недоїдання — це нижче 1800 ккал, а явно-виражений голод передбачає в день 1000 ккал, що є «критичною позначкою». Коли організм отримує впродовж тривалого часу менше цієї кількості, тоді починається фізична деградація.

Через 24 години після припинення споживання їжі починаються серйозні фізіологічні зміни. Після 21 дня голодування в організмі відбуваються практично незворотні зміни, коли вичерпуються всі запаси і організм починає «їсти себе», що призводить до психічних порушень, згаданих вище, які лікарі називають харчовим маразмом.

«У подальшому наслідки тривалого голодування можуть затримувати психофізичний розвиток людини, знижувати продуктивність праці, а у дітей — успішність у навчанні, актуалізувати хронічні хвороби, породжувати психологічні проблеми. А коли людей, які пройшли через місяці голодних страждань, мільйони? Тоді фізіологічне явище переходить в розряд соціально-економічного, коли кількість і якість енергії, яку конкретна людина споживає, напряму відображається на соціальному житті усього народу. Так Голодомор став тим важелем, який запустив певні форми і напрямки суспільного життя, трансформував мовне середовище, ідеологію, душевні переживання людей», — зазначає Стасюк.

Станом на 17 травня 1932 року в Україні не було запасів борошна, що зафіксовано постановою Політбюро Про заходи з виконання постанови ЦК ВКП (Б) про продовольчу допомогу Україні. З 6,5 млн пудів зерна, відпущених Україні, Політбюро просило завезти 1,5 млн борошном, зважаючи на повну відсутність в Україні запасів борошна.

За станом на 30 червня 1932 року з більшості районів України посівний матеріал був вивезений. 16 січня 1933 Політбюро ЦК ВКП (Б) затвердило остаточний план хлібозаготівель для України — 260 мільйонів пудів. Після введення всіх цих заходів і обмежень, вже до початку 1933 року більшість селян України залишилися без їжі.

22 січня 1933 року директива ЦК ВКП (Б) і РНК СРСР Про запобігання масового виїзду селян голодуючих заборонила виїзд за межі території Радянської України і Кубані.

13 лютого 1933 року в директивному листі другий секретар ЦК КП (Б) У Мендель Хатаєвич визнав, що по ряду районів надходять відомості про опуханні і голодної смерті колгоспників. Він вимагав вжити рішучих заходів: знайти для годування голодуючих всередині колгоспів і в районі необхідну кількість хліба.

Варто зазначити, що обсяги конфіскованого органами ГПУ і міліції зерна були мізерними. Тобто зерно, виявлене при обшуках, які супроводжувалися конфіскацією всього незернового продовольства, становило зовсім маленьку частку в усьому обсязі заготівель.

Люди, позбавлені продовольства, пухли і вмирали від голоду. Більшість померлі не ховали. У кращому випадку трупи звозили в братські могили, куди часто потрапляли і живі люди. Досить поширеним був канібалізм.

16 лютого 1933 року, коли багато селян почали вмирати від голоду, на місця надійшла директива: категорично заборонити будь-яким організаціям вести облік випадків опухання і смерті на ґрунті голоду, крім органів ГПУ.

Як зазначав у травні 1933 року королівський консул Італії в Харкові С. Ґраденіґо: «…теперішня катастрофа спричинить колонізацію переважно російським населенням. Можливо, в дуже близькому майбутньому не доведеться більше говорити ні про Україну, ні про український народ, а отже, не буде й української проблеми, оскільки Україна фактично стане частиною Росії».

Сільрадам було дано розпорядження при реєстрації смерті не вказувати її причину. Більш того, в 1934 році надійшло нове розпорядження: всі книги ЗАГС про реєстрацію смертей за 1932−1933 роки відправити в спецчастини. Там, по всій ймовірності, вони і були знищені.

Згідно з даними демографічної статистики, голод 1932 року в Україні був причиною смерті 144 тисяч осіб.

Голод 1933 року став наслідком конфіскації врожаю 1932 року. На відміну від 1931, в 1932-му в разі відсутності у селян зерна проводилася конфіскація їх незернових запасів продовольства.

В результаті цього перевага смертності над народжуваністю в українських селах почалася вже з жовтня 1932 року. Пік Голодомору припав на червень 1933 року, коли статистичні органи реєстрували десятикратно більшу, ніж зазвичай, смертність в селах. Тепер також відомо, що насправді було зареєстровано не більше половини смертних випадків.

Аналіз статистичних даних свідчить про те, що в 1933 році від голоду померло від 3 до 3,5 мільйонів українців.

«З політичної точки зору Голодомор-геноцид виступав основним інструментом, аби запобігти тому, щоб українці перейшли зі стадії „парагромадянського" суспільства, всі ознаки якого були на початок ХХ століття, до становлення політичної нації. Саме тому потрібно було зменшити питому вагу українського населення, переважно сільського, і зменшити ризики, які несли в собі антикомуністичні тогочасні настрої у поєднанні з почуттям національної ідентичності. Адже це становило потенційну загрозу існуванню СССР як „нової держави". У боротьбі Кремля з українським національно-визвольним рухом найвищим партійним керівництвом на чолі з Йосипом Сталіном на „цілком таємному" рівні було й прийняте рішення задіяти спецоперацію „терор голоду", створюючи обмеження для будь-яких намірів українців на державотворче самовизначення», — зауважила Олеся Стасюк.

28 листопада 2019 року в український прокат виходить історичний трилер про Голодомор Ціна правди. Він заснований на щоденниках відомого британського журналіста Гарета Джонса (1905−1935), який першим відкрито заявив в Західній пресі про Голодомор в Україні 1932−1933 років. Журналіст тричі відвідував Радянський союз і під час третього і останнього подорожі знехтував забороною ОГПУ на в'їзд іноземним журналістам в Україну, де і став очевидцем Голодомору. Репортажі з охопленої голодом України були опубліковані в газетах Manchester Guardian і New York Evening Post. Головні ролі у фільмі виконали британські актори Джеймс Нортон і Ванесса Кірбі

Матеріал підготовлений за допомогою Національного музею Голодомору-геноциду

Категорія: Право знати | Переглядів: 363 | Додав: VLAS-KOR | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО © 2024
Форма входу
Логін:
Пароль:
Переклад Сайту


Пошук
Ми ВКонтакті
Наша кнопка
Її код
Code
<a href=" http://korjukivka-sity.at.ua/"target=_blank><img src=" http://korjukivka-sity.at.ua/knopka_sajta.gif"border="0" title=" Громадський сайт міста Корюківка " width=137 height=50></a>
Погода
Корюковка 

Телефонний довідник Корюківського району

Найближчі свят
Праздники Украины
Гороскоп
Loading...
Гімн України