Головна » 2011 » Січень » 28 » ЦЕ ПОРЯД ! Наші в Білорусі заробляють 3200 гривень за два тижні
00:49
ЦЕ ПОРЯД ! Наші в Білорусі заробляють 3200 гривень за два тижні
ЦЕ ПОРЯД !
Наші в Білорусі заробляють 3200 гривень за два тижні
Роботодавці селять і годують заробітчан.
Половина пасажирів автобуса «Чернігів-Гомель» іде будувати сусідню державу. З осені 2010 року будівельники з Чернігівщини почали їздити на заробітки не тільки в Москву, Пітер, Калугу, Київ чи Ялту, а й під Мінськ, Пінськ і Гомель. Працевлаштовують тут офіційно, із зарплатою майже не дурять й обіцяють величезний фронт робіт.
Десятки чоловіків їздять на роботу в Білорусь з райцентру Городня. Це містечко розташоване майже на кордоні з Білоруссю та Росією. Більшість підприємств Городні стоїть, роботи немає. Найбільше з працюючих господарств — лісгосп. І влаштуватися туди на роботу для місцевих — велике щастя. Зарплата півтори тисячі гривень вважається нормальною. По четвергах тут розгортаються базари, куди приїжджають люди з сусідніх районів та білоруси з найближчих сіл та міст. Через Городню ходить поїзд «Гомель-Щорс».
— Городнянські чоловіки при здоров'ї, з руками, що ростуть з потрібного місця, років сім тому масово поїхали на заробітки на будови
Києва, — розповідає колишній «гуманітарний» заступник голови Городнянської райдержадміністрації, 39-річний Андрій Жадченко. Він у Білорусі організовує спільне будівельне підприємство. — Столиця та Крим годували до осені минулого року. А потім українські будови стали. Бо економічна криза затяглась. Забудовники ж розраховували, що погані часи триватимуть рік.
Білорусь під час кризи не припинила будуватися. Держава кредитує підприємства будматеріалами, але жорстко приймає готові об'єкти. За виявлені будівельні недоліки чи розкрадання коштів реально запроторюють до в'язниці. Зводять свино- та птахокомплекси, деревообробні комбінати, цементні заводи, житло. Наприклад, Гомель за генеральним планом до 2020 року має зрости удвічі й стати містом із населенням 1,2 мільйона.
Українські будівельники не тільки з Чернігівської, а й Житомирської області, Західної України масово поїхали в Білорусь.
Городнянець Анатолій Лобанов на будівництвах з 1994 року. Працював по всій Росії, а з цієї осені переключився на Білорусь. — Їжджу вахтами по два тижні, будуємо гомельський деревообробний комбінат, — розповідає чоловік. — Наші за 14 днів заробляють мільйон-мільйон двісті тисяч білоруських рублів. Це 350-400 американських доларів — 2800-3200 гривень. Приблизно такі ж зарплати і в білорусів. Хоча там величезні розбіжності в зарплатах. Вчителям і медикам платять набагато менше. Сторож отримує — 350 тисяч «зайчиків» — близько 100 доларів.
Каже, що на заробітки в Білорусь перебрався, бо тут ближче до дому, два тижні через два можна бути з сім'єю. До того ж не дурять із зарплатою, не чіпає міліція. Працюють переважно в державних організаціях. Розцінки тут удвічі-утричі нижчі, ніж обіцяють приватні білоруські фірми, але немає ризику бути «кинутими». Будівельні організації на роботу оформляють офіційно. Наші працюють по 12 годин на добу, шість днів на тиждень, тому заробляють більше білорусів, у яких п'ятиденка та восьмигодинний робочий день.
Зазвичай організація оплачує заробітчанам гуртожиток і видає добові — 15 тисяч «зайчиків» на день — 37 гривень 80 копійок. — Обід у робітничій їдальні коштує шість-сім тисяч — на ці гроші можна наїстися так, що не встанеш з-за столу, — говорить Анатолій. — А ввечері йдемо в магазин. Продукти коштують майже стільки, як у нас. М'ясо дешевше: вирізка — 28-30 гривень. Дорогий мобільний зв'язок, до того ж треба платити й за вхідні дзвінки, а для купівлі місцевої сім-картки треба білоруський паспорт.
